Запитів на персонажів в агенції багато, і часто вже на брифі видно, що бренд не отримає від маскота реальної користі. У колонці для Forbes Ukraine Ілля Почкун пояснює, від чого це залежить.
Навіщо бренду маскот
Вдалий персонаж упізнаваний, викликає емоції й легко адаптується до різних форматів. Він навіть може частково замінити дизайн-систему: бренди з жорсткими брендбуками обмежені в кольорах і шрифтах, а маскот дає більше свободи для експериментів.
Почати з характеру, а не з малюнка
Ми любимо героїв кіно й мультфільмів за характер, історію і вади — згадайте Гарфілда чи Тома і Джеррі. Проблема багатьох маскотів у тому, що вони приємні, але безликі: черговий кролик чи песик, який просто посміхається. Розробку варто починати з історії та неідеальності, а головне питання — у чому харизма цього персонажа.
Дати йому місце в комунікації
Персонаж працює, лише коли регулярно з’являється в рекламі й соцмережах. Багато брендів вкладаються в маскота, а потім не знаходять йому ролі. Тож маскота варто сприймати як креативну платформу і для кожного макета наперед продумувати його активну роль. Інакше є два чесні шляхи: підлаштувати комунікацію під персонажа або відмовитися від нього на користь сильної дизайн-системи.
Подумати, хто його розвиватиме
Агенція створює маскота, але щодня з ним працює команда бренду — і про це часто забувають. Хто малюватиме нові пози? Приклад — Megogo: у попередньому редизайні бренд отримав детальних 3D-персонажів, яких без 3D-спеціаліста в команді ніхто не міг використовувати, і вони швидко зникли. В останньому редизайні персонажів спростили так, щоб із ними справлявся звичайний дизайнер. ШІ вже допомагає генерувати нові пози, тож ця проблема поступово слабшає.
Підсумок
Персонаж без характеру, присутності в комунікації та плану розвитку може роками подобатися людям, але так і не стане сильним інструментом. Щоб маскот працював на рівні кота Monobank, він має жити й розвиватися разом із брендом.




